Урок

Урок № 7

Реформування Збройних сил держави за роки незалежності.

Організаційна та функціональна структура Збройних Сил України.

Організаційна структура Збройних сил встановлена Законом України «Про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про Збройні Сили України» і складається з :

-                    Генерального штабу;

-                    Сухопутні війська;

-                    Повітряні Сили;

-                    Військово-Морські Сили;

-                    Об’єднання, з’єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації, що не належать до видів Збройних Сил.

За функціональним призначенням, Збройні Сили складаються з :

-                    об’єднаних сил швидкого реагування;

-                    основних сил оборони;

-                    стратегічних резервів;

-                    з’єднання та військові частини, що не належать до функціональних структур.

Об’єднані сили швидкого реагування(ОСШР) – міжвидове оперативне об’єднання військ ( сил), призначене для негайного реагування на загрози та збройні конфлікти з метою їх локалізації, нейтралізації та недопущення переростання у війну, і мають у своєму складі сухопутний, повітряний та морський компоненти.

Укомплектованість військових частин і підрозділів ОСШР особовим складом становить близько 95% (у т.ч. військовослужбовцями за контр-актом –у середньому 30%). Укомплектованість озброєннями та військовою технікою з необхідним запасом ресурсу – 95-100%.

Основні сили оборони найбільш численна функціональна складова Збройних Сил, призначена для посилення ОСШР під час ліквідації ними збройного конфлікту на загрозливому напрямі, а також – для розгортання у визначені терміни у випадку масштабного збройного конфлікту з метою відсічі агресії. За мирного часу Основні сили оборони утримуються на нижчому, порівняно з ОСШР, ступені бойової готовності і потребують більш тривалого терміну для розгортання з метою ведення бойових дій.

До складу Основних сил оборони належать органи військового управління, з’єднання, військові частини та підрозділи Сухопутних військ, Повітряних Сил і Військово-Морських Сил.

Стратегічні резерви призначені для підсилення Основних сил оборони та можуть розгортатися напередодні або під час збройного конфлікту.

Такий функціональний розподіл Збройних Сил не повною мірою відповідає новим завданням і можливим сценаріям застосування військ. Тому, за ініціативою Міністерства оборони, до складу та чисельності функціональних структур внесені зміни:

-                    у складі ОСШР та Основних сил оборони будуть відокремлені складові, що відповідно до визначених їм завдань відрізняються за способом комплектування особовим складом та озброєннями, а також за термінами приведення військ (сил) у стан бойової готовності;

-                    стратегічні резерви будуть виключені зі складу функціональних структур.

Акцент буде зроблений на прискореному розвитку ОСШР. Зокрема на фінансуванні їх потреб передбачається виділити протягом 2009-2014 рр. 23,3 млрд. грн. – проти 15.8 млрд. грн. , призначених для фінансування Основних сил оборони.  Основу ОСШР складатимуть багатофункціональні аеромобільні війська із середніми та легкими озброєннями. Вони готуватимуться, насамперед, до участі в миротворчих операціях, а також залучатимуться до антитерористичних дій, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характерів.

Напрями розвитку функціональних структур Збройних Сил визначається потребою підвищення оперативних можливостей військ (сил). З урахуванням змін, що будуть здійснені, їх структура відповідатиме завданням і цілям (сценаріям) застосування міжвидових угруповань військ (сил), а також меті набуття Україно членства в НАТО.

У цілому, Державна програма на 2009-2014 рр. визначає реалістичні завдання в оптимізації кількісних і якісних параметрів Збройних Сил, їх структурної перебудови. Вони спрямовані на створення в Україні боєздатних, мобільних, невеликих за чисельністю, економічно необтяжливих Збройних Сил.

Співвідношення чисельності особового складу видів Збройних Сил визначається характером та обсягом завдань. Що виконуються відповідними військами (силами), і є наступним:

-                    Сухопутні війська – до 40 %;

-                    Повітряні Сили – до 24%;

-                    Військово-Морські Сили – до 85;

-                    Органи військового управління, з’єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації, що не належать до видів Збройних Сил – до 28 %.

За оцінками Міністерства оборони та Генерального штабу. На наступному етапі реформування Збройних Сил немає можливості збереження високих темпів зменшення чисельності особового складу, як це було попередніми роками. Тому в Державній програмі передбачається протягом наступних років скоротити лише 102 тис. штатних посад.

Стаття

Покоління не забудуть їх імен…

Небувалий героїзм проявляли подоляни у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр. , визволяючи свої села та міста, захищаючи рідну Батьківщину. Подільська земля виплекала 75 Героїв Радянського Союзу, 17 повних Кавалерів Ордена Слави.  17 тисяч наших земляків удостоєні високих урядових нагород за роки війни.

68 років минуло з того часу як завершилась жорстока кровопролитна війна із фашистською Німеччиною.  Друга світова війна – найруйнівніша війна в історії людства. Вона захопила у свою орбіту 61 державу, 80᷁᷁% населення земної кулі і тривала шість років.

Навіки у пам’яті народній залишаються ті, хто загинув у священній війні з нацизмом за честь і свободу Батьківщини. 

Схиляють люди голови біля пам’ятників та обелісків, встановлених на місцях масових страт патріотів, на братських могилах жертв окупантів.

Невимовний біль охоплює людські серця, коли вони відвідують села, спалені нацистами під час окупації рідної землі.  Кількість наших співвітчизників, що загинули у тому пекельному вогні, ще й досі точно встановити не вдалося.

Дорого заплатили подоляни за мир для майбутніх поколінь. Практично немає жодного населеного пункту, де б не було пам’ятника загиблим односельцям .

Мої односельчани також включились у боротьбу із загарбниками.  Серед них і три мої дядьки, що жили та працювали в селі Лісоводи та місті Городку. Вони також пішли на подвиг, на героїчні вчинки в ім’я рідної Батьківщини. 

Ковш Максим Петрович за 3 дні до початку війни був призначений директором школи в місті Городку. Мобілізований у 1941 році. Учасник бойових дій на фронтах Великої Вітчизняної війни. Відзначений урядовими нагородами. Вірний присязі,  у грізні роки Великої Вітчизняної війни став інтендантом. Пропав безвісти. Його ім’я увічнено на обеліску Слави у с. Лісоводи.  

Усі мої дядьки не думали про нагороди. Вони намагалися скоріше, навіть ціною життя, здобути волю для рідних, для  всього народу, очистити землю від окупантів.

Сучасна молодь та діти живуть під мирним небом завдяки героїзму попередніх поколінь, які, не шкодуючи власного життя, виборювали для нашої країни мир і свободу.

                                                                                                                 Викладач Лісоводського

ліцею В. Г. Ковш

Основи самозахисту

Основи самозахисту під час терористичних актів

Мета: дати загальне уявлення про основи самозахисту під час терористичних актів, навчити, як правильно діяти в різних життєвих ситуаціях; виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я, та здоров’я інших людей; розвивати в учнів навички самозахисту.

Хід уроку

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

-         Які тривожні повідомлення про навмисні дії, які є загрозою для життя людей часто чуємо у новинах? 

Заслуховування розповідей учнів про різні випадки терористичних актів.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

-         Як ви вчинили б, коли б знайшли в магазині забутий кимось пакунок?

ІV. Вивчення нового матеріалу

Розповідь з елементами бесіди.

1.     Небезпека під час терористичних актів

Слово «тероризм» походить від латинського слова «terror» - страх, жах. Тероризм – це метод, за допомогою якого організована група або партія намагається досягти своїх цілей, використовуючи насильство. Для залякування вони влаштовують такі терористичні акти, як вибухи й підпали житлових та адміністративних будівель, магазинів, захоплення заручників, автобусів, викрадання літаків.

Тероризм породжується суспільними суперечностями політичного, соціального, територіального, національного та світоглядного характеру. Жертвою терору може стати кожна людина – від політичного діяча до звичайного школяра. Так, при захопленні заручників у школі № 1 міста Беслан (Північна Осетія), що сталося 1 вересня 2004 року, терористи утримували в будівлі школи понад 1100 дітей протягом трьох діб. Унаслідок штурму втрат зазнали як терористи, так і штурмовики (загинуло 10 спецназівців). Втрати серед заручників: 331 загиблий, близько 500 поранених.

Безліч людей загинуло під час терористичного акту 11 вересня 2001 року у Нью-Йорку, коли терористи спрямували літаки на два хмарочоси. Будівлі вибухнули й упали.

2.     Основи самозахисту під час терористичних актів.

Будь-який терористичний акт пов'язаний із небезпекою для здоров’я та життя людей. Але цих небезпек можна уникнути. Терористичні акти бувають різними за своїм характером, через те способи самозахисту відрізняються в кожній конкретній ситуації. Розглянемо деякі з них.

Що робити, якщо ви виявили підозрілий предмет, яким може виявитися вибуховим пристроєм?

Будь-який предмет, знайдений на вулиці, у під’їзді, у школі, може бути небезпечним для життя!

Якщо ви виявили підозрілий предмет у громадському транспорті, запитайте у людей, котрі перебувають поруч, чий це предмет і хто міг його залишити. Якщо власника неможливо встановити, негайно повідомте про знахідку водієві або машиністу.

Якщо ви виявили підозрілий предмет у під’їзді свого будинку, запитайте у сусідів, що вони знають про цей предмет. Якщо власника не встановлено – потрібно повідомити про знахідку до відділку міліції.

Якщо ви виявили цей предмет у школі, негайно повідомте про це вчителеві або директору.

Що потрібно зробити ( запис у зошити):

-         Не чіпайте, не розкривайте й не пересувайте знахідку;

-         Зверніть увагу на час виявлення знахідки;

-         Відійдіть від знахідки подалі й не підпускайте до неї інших людей.

Необхідно розуміти, що зовнішній вигляд предмета може приховувати його справжнє призначення. Вибухові пристрої можуть виглядати як сумка, пакет, згорток, коробка, іграшка. Не робіть самостійних дій зі знахідками або підозрілими предметами, які можуть виявитися вибуховими пристроями, це може привести до вибуху, численних жертв, руйнувань.

3.     Заручники.

Заручник – це людина, яка перебуває у полоні у злочинців.

Викрадення людей, захоплення заручників із метою отримання викупу, задоволення певних політичних вимог, обміну стали одним із найпоширеніших видів кримінальних злочинів. Окрім того, потрапити в заручники можна випадково, наприклад, при пограбуванні крамниці, банку, квартири, або під час захоплення терористами транспортного засобу, громадської будівлі. На жаль, практика захоплення терористами дітей стала поширеною «зброєю терориста». І хоча вірогідність цього не вища, ніж бути враженим блискавкою, ви все одно маєте знати, що необхідно робити в такій ситуації. Кожен конкретний випадок захоплення заручників своєрідний і відрізняється від решти випадків. Проте деякі загальні рекомендації можуть виявитися дуже корисними для збереження життя та здоров’я.

Робота з підручником.

1 ряд. Що робити, якщо ви стали заручником терористів?

2 ряд. Що робити, якщо терористи захопили автобус?

3 ряд.  Що робити, якщо ви потрапили в перестрілку?

Заслуховування випереджаючих завдань

Можливі другорядні небезпеки під час терористичних актів:

-раптовий обвал будинків;

-опинився під завалом;

- унекерованому натовпі.

V. Узагальнення та систематизація знань та умінь учнів.

Тестування

Завдання 1.

Вкажіть, чого не можна робити при виявленні підозрілого предмета, який може виявитися вибуховим пристроєм.

1.     Коли виявили підозрілий предмет у громадському транспорті, питати людей. Які перебувають поруч, чий це предмет і хто міг його залишити.

2.     Коли виявили підозрілий предмет у під’їзді вашого будинку, запитувати у сусідів, що вони знають про цей предмет і хто може його залишити.

3.     Коли виявили підозрілий предмет у школі, повідомляти про це вчителеві або директору.

4.     Чіпати, розкривати й рухати знахідку.

Завдання 2.

Вкажіть, чого не можна робити при виявленні вибухонебезпечних предметів (гранати, снаряду, бомби, боєприпасів):

1.    Рухати або перекочувати вибухонебезпечні предмети з місця на місце, брати їх до рук.

2.    Бити одним боєприпасам об інший, бити будь-якими предметами по корпусу детонатора.

3.    Піднімати й переносити вибухонебезпечні предмети, класти їх до кишень, до сумок.

4.    Намагатися розібрати боєприпаси, обривати або тягнути дроти, що від них відходять.

5.    Кидати боєприпаси у вогнище або розводити вогонь над ними.

6.    Збирати й здавати боєприпаси як металобрухт.

7.    Закопувати боєприпаси в землю або кидати їх у водойми.

8.    Наступати або наїжджати на боєприпаси.

Завдання 3.

Вкажіть, яка поведінка заручника є правильною:

-         Не робіть дій, які можуть спровокувати нападників на застосування зброї;

-         Не терпіть образи та приниження мовчки;

-         Не дивіться злочинцям в очі, не поводьтесь зухвало;

-         Виконуйте вимоги злочинців, не заперечуйте їм, не ризикуйте своїм життям, не панікуйте й не влаштовуйте істерик.

-         Перш ніж щось зробити, запитайте дозволу;

-         Поводьтесь спокійно, не бійтеся звертатися зі спокійними проханнями про те, чого ви гостро потребуєте;

-         При звільненні лежіть на підлозі обличчям донизу, закрийте голову руками й не рухайтесь, тримайтесь якомога далі від дверей та вікон, у жодному разі не біжіть назустріч працівникам спецслужб і не тікайте від них.

Завдання 4.

Вкажіть, які правила допоможуть вам вижити у некерованій юрбі:

-         Не йдіть проти юрби;

-         Уникайте потрапляння в центр юрби, а також не наближайтеся до вітрин, грат, огорож, стовпів, стін;

-         Ні за що не чіпляйтеся руками;

-         Не намагайтеся підняти сумку чи інший предмет, які впали;

-         Зігніть руки в ліктях і притисніть їх до корпуса.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання

Методична розробка

Міністерство освіти і науки,

молоді та спорту України

Департамент освіти і науки, молоді та спорту

Хмельницької обласної державної адміністрації

Державний навчальний заклад

«Лісоводський професійний аграрний ліцей»

Методична розробка

 за темами

«Стабілізація урожайності сільськогосподарських культур за екстремальних погодних умов»

«Складання агротехнічних заходів для стабілізації урожайності зернових культур при дії різних екстремальних факторів»  у Городоцькому районі, Хмельницької області

Для учнів спеціальностей:

«Тракторист-машиніст с.г. виробництва,

слюсар з ремонту с.г. техніки,

водій автотранспортних засобів»

                                                                                             Розробив викладач

            Лісоводського ПАЛ 

                                                                                              Ковш В. Г. 

Лісоводи

2014

Загальні вказівки

Методична розробка розроблена для виконання лабораторних занять, організації самостійної роботи учнів ДНЗ Лісоводський аграрний ліцей за темою «Стабілізація урожайності с.-г. культур за екстремальних погодних умов», у завдання яких входять забезпечення кращого засвоєння учнями теоретичних основ і практичних навичок з технології вирощування стабільних урожаїв с.-г. культур за різних екстремальних погодних умов.

У методичній розробці звертається увага учнів на вивчення особливостей адаптації с.-г. культур коли змінюються ґрунтово-кліматичні умови , а саме холодо -  посухо – та жаростійкості с.-г. культур; морозо – та зимостійкості та в розробці плану вирощуваннястабільних урожаїв с.-г. культур в екстремальних умовах.

Методична розробка складена з урахуванням наявності у ліцеї наочних приладів а також навчальної літератури з теми у бібліотеці ліцею.

Охорона праці на лабораторно – практичних заняттях.

1.                Забороняється допускати до роботи учнів без ознайомлення з діючою інструкцією з техніки безпеки. Проходження інструктажу реєструється в журналі з техніки безпеки.

2.                Точно дотримуватись вимог трудового законодавства, правила і норми техніки безпеки.

3.                Під час занять у кабінеті дотримуватись чистоти та порядку, недопустиме псування навчальних матеріалів і устаткування.

4.                Необхідно дотримуватись обережності при роботі з колючими предметами, що ріжуть (голки, скальпелі, леза).

5.                Не можна дегустувати хімічні препарати, зерно, насіння, плоди та інші частини рослин с.-г. культур, виданих на лабораторних заняттях.

6.                При експлуатації електричних приладів і устаткування дотримуватись запобіжних заходів. По закінченні користування водою і електрикою негайно закрити крани і виключити електрику.

7.                При несправності електричної проводки, водогінної мережі, лабораторної апаратури іт.д. негайно повідомити викладачу про помічену несправність.

8.                У випадку пожежі негайно відключити електроприлади, і вжити заходів для гасіння пожежі піском, покривалом чи вогнегасником.

Лабораторне заняття

Тема: визначення стійкості с.-г. культур до понижених температур 

Матеріали та обладнання: ростки озимих зернових, гречки, кукурудзи, проса, квасолі, гарбузів; фільтрувальний папір, дистильована вода, термостат, холодильна камера.

Хід роботи:

На смужку фільтрувального паперу, складеного вдвоє, розмірами: ширина – 22 см, довжина – 40 см розкладають насіння різних с.-г. культур, змочують дистильованою водою, скручують у рулон і кладуть у термостат для пророщування при температурі 24˚ С до появи сходів. Добре розвинуті сходи поміщають у холодильну камеру з температурою + 3 - +10 ˚С на 3-4 дні. Після цього виймають ростки і описують характер пошкодження та стійкість до холоду. Опис проводиться за характером країв листків і сімядолей, їх кольором, наявністю тургору чи плазмолізу, різного кольору плям та зігнутості стебла.

Таблиця1

Холодостійкість та характер пошкоджень

Рослини		Характерпошкоджень та температура
1		2
Теплолюбові
гречка		При 4 ˚С протягом 18 діб у фазі вегетації рослини повністю відмирають
огірки
кавуни		При 10 ˚С запліднення не відбувається, квіти опадають. При тривалому охолодженні при 10-15 ˚С настає притуплення росту, далі рослини гинуть.
гарбузи
дині
баклажани		При 7-8˚С через декілька днів рослини відмирають
перець
помідори		При температурі 1 ˚С рослини гинуть
рис		У фазі кущення похолодання нижче 15 ˚С викликає затримку росту, при 1˚ С – відмирання рослини
бавовник		При 3- 10 ˚С рослини гинуть, при 0,5 С пошкоджуються квіти
квасоля		При 3-4 ˚С протягом декількох днів затримується ріст, а потім рослини гинуть
Холодостійкі
картопля	При 7 ˚С із вічок материнських бульб замість паростків утворюються маленькі бульби
пшениця	При 5 ˚С і нижче рослини не колосяться, при 8- 10 ˚С скорочується цвітіння
ячмінь	При 5˚С і нижче не відбувається вихід в трубку
тютюн	При 0,5 ˚С пошкоджуються квіти

Таблиця 2

Мінімальні температури для фази росту і розвитку с. – г. рослин

рослини	Мінімальні температури
	Поява сходів			Формування органів								дозрівання
				вегетативних			генеративних
Найбільш стійкі
Гірчиця біла, ріпак ярий			2-3			2-3			8-10		12-10
коноплі			2-3			2-3			10-12		12-10
стійкі
Ячмінь,овес, вика		4-5			4-5			10-12		12-10
горох		4-5			4-5			8-10		12-10
Сочевиця, чина		4-5			4-5			12-15		12-10
середньо стійкі
Люпин, боби, льон		5-6			5-6			8-12		12-10
Соняшник, гречка		7-8			7-8			10-15		12-10
малостійкі
Просо, кукурудза, соя		10-11			10-11			12-18		12-10
Квасоля, сорго		12-13			12-13			15-18		15-12
Рис, бавовник		14-15			14-15			15-20		15-12

Таблиця 3

Стійкість с. г. культур до заморозків в різні періоди онтогенезу

культура				температура
				Початок пошкодження і часткове відмирання рослин											Відмирання більшості рослин
				сходи			цвітіння				дозрівання				сходи		цвітіння	дозрівання
Найбільш стійкі
Яра пшениця			-9-10				-1-2			-2-4				-9-11		-2			-4
овес			-8-9				-1-2			-2-4				-8-11		-2			-4
ячмінь			-7-8				-1-2			-2-4				-8-10		-2			-4
горох			-7-8				-3			-3-4				-8-10		-3-4			-4
стійкі
соняшник			-5-6				-3			-2-3				-7-8		-3			-3
Цукровий буряк			-6-7				-2-3			-2-3				-7-8		-8			-3
Середньо стійкі
соя		-3-4				-2			-2-3				-4			-2			-3
малостійкі
Кукурудза просо		-2-3				-1-2			-2-3				-3			-2			-3
Нестійкі
Квасоля гречка	-1				-0.5			-2				-1				-1			-2
баштані	-1				-0.5			-1				-1				-1			-2

Контрольні питання

1.    Температурні границі холодостійкості рослин.

2.    Ознаки пошкодження с.-г. культур при дії понижених температур.

3.    Залежність холодостійкості від віку і фази розвитку рослин.

4.    Причини загибелі теплолюбних культур від дії понижених температур

5.    Вплив патогенної мікрофлори на холодостійкість рослин.

6.    Механізм стійкості до температурних стресів.

7.    Вплив температурних режимів на закалювання с.-г. культур

8.    Стійкість с.-г. рослин до заморозків у різні періоди онтогенезу.

9.    Морозостійкість с.-г. культур 

10.                       Жаростійкість с.-г. культур.

Лабораторне заняття

Тема:складання агротехнічних заходів із стабілізації урожайності зернових культур при дії різних екстремальних факторів.

Завдання: оцінити стан с. г. культур від дії різних екстремальних факторів (несприятливі фактори перезимівля озимих, засуха, надлишок вологи в різні фази розвитку рослин, градобій, сильна забур’яненість, пошкодження посівів хворобами та шкідниками) і намітити план агротехнологічних заходів по зменшенню шкідливої дії відмічених факторів з метою одержання стабільного урожаю с. г. культур.  

Хід роботи:

Одержавши індивідуальне завдання, учень аналізує стан рослин (фаза розвитку), ступінь пошкодження їх при дії несприятливих факторів зовнішнього середовища, стан забур’яненості посівів, зараженість шкідниками та хворобами, наявність в господарстві насіння, мінеральних добрив, інсектицидів. Оцінивши дану екстремальну ситуацію, учень намічає план агротехнологічних заходів із зменшення шкідливої дії цих факторів з метою одержання стабільного урожаю. Дані заходи учень складає у вигляді наступної технологічної карти з вирощування с. г. культур і робить відповідні висновки.

№ п/п	Назва роботи	Агротехнічні вимоги	Одиниця виміру	Обсяг робіт	Склад агрегату			Обслуговування персоналом
					Тракт. комбайни		С.г. машини	механізатор	Інші працівники
1	2	3	4	5	6	7		8	9

Індивідуальні заняття:

Завдання № 1

1.    Озима пшениця посіяно пізно 14 жовтня, попередник кукурудза на силос, в зиму рослини пішли в фазі 2-3 листків.

2.    Сніг випав на замерзлу землю, посіви були оброблені проти мишей.

3.    Весною рослини виявились зрідженими, число рослин на 1 м квадратний 190 шт.

4.    Посіви забур’янені зимуючими і ярими ранніми бур’янами

5.    Пошкодження гессенською і шведською мухами 20 %

Завдання №2

  1. Озима пшениця посіяна 15 вересня по пласту багаторічних трав, рослини добре розкущились з сильно розвиненою надземною масою.

  2. Сніг випав на намерзлийгрунт  посіви не оброблені проти мишей, чисельність 3-4 миші на 1 м квадратний.

3.    Рослини пошкоджені сніговою пліснявою, випріванням.

4.    Пошкодженні хворобами 20 %, шкідниками: озимою совкою, шведською і гессенською мухами – 20%

Завдання №3

1.    Озимина посіяна без міндобрив по попереднику однорічні трави.

2.    Зима виявилась безсніжною, рослини пошкодились від випирання.

3.    Посіви забур’янені зимуючими і ранніми ярими бур’янами.

4.    Пошкоджені шкідниками та хворобами: шведською мухою 15%, сніговою пліснявою.

Завдання № 4

1.    Озимина посіяна в оптимальні строки, посіви не оброблені від мишей.

2.    Зима сніжна, весна затяжна, рослини пошкодились сніговою пліснявою, випріванням та вимоканням рослин в блюдцях.

3.    Посіви забур’янені ранніми ярими та зимуючими бур’янами, пошкоджені хворобами та шкідниками – 15 %

Перелік питань для самоконтролю з курсу «Стабілізація урожайності с.г. культур за екстремальних погодних умов»

1.    Основні фактори життя рослин.

2.    Адаптація рослин за факторів зовнішнього середовища.

3.    Поняття терміну «середовище».

4.    Поняття терміну «стрес».

5.    Типи екологічних стресів.

6.    Поняття терміну «пластичність», «стабільність».

7.    Лімітуючи фактори зовнішнього середовища.

8.    Основні типи адаптації рослин.

9.    Механізм адаптації рослин .

10.                       Холодостійкість рослин.

11.                       Температурні границі холодостійкості рослин.

12.                       Ознаки пошкодження с.г. культур при дії понижених температур.

13.                       Залежність холодостійкості від віку і фази розвитку рослин.

14.                       Причини загибелі теплолюбних культур від дії понижених температур.

15.                       Механізми стійкості до температурних стресів.

16.                       Закалювання с.г. культур.

17.                       Стійкість с.г. рослин до заморозків в різні періоди онтогенезу.

18.                       Морозостійкість с.г. культур.

19.                       Жаростійкість с.г. рослин.

20.                       Адаптація рослин до водного стресу.

21.                       Екологічні типи рослин.

22.                       Післядія водного стресу.

23.                       Механізми адаптації до водного стресу.

24.                       Типи засухи та вплив її на величину і якість врожаю.

25.                       Особливості формування урожаю рослин в екстремальних умовах.

26.                       Види та характер забруднення атмосфери.

27.                       Післядія забруднення атмосфери.

28.                       Дія кислих газів і дощів на рослини.

29.                        Стійкість рослин до інсектицидів та пестицидів .

30.                       Вплив екстремальних умов середовища на мінливість елементів. структури врожаю основних с.г. культур:

А) зернових;

Б) зернобобових;

Г) овочевих.

31.                       Основні риси змін структури врожаю від стресів.

32.                       Роль плодонавантаження в стійкості рослин до стресів .

33.                       Водний режим плодів і листків в нормі і при стресах.

34.                       Основні шляхи захисту рослин від різних екстремальних факторів з метою стабілізації урожайності с. г. культур:

А) від перегріву рослин та високих температур;

Б) від атмосферної та ґрунтової засухи;

В) захист теплолюбних культур від пошкоджень холодом;

Г) від іонної токсичності засолення, кислотного і лужного середовища;

Д) від бур’янів, хвороб та шкідників с. г. культур;

Е) від дії заморозків.

35. основні шляхи захисту озимих рослин від несприятливих умов перезимівлі в зимові і ранньовесняні періоди вегетації:

А) підвищення морозостійкості озимих культур і багаторічних трав;

Б) боротьба з випріванням, сніговою пліснявою, затопленням, випиранням, льодовою кіркою, видуванням та пиловими бурями.